Вітаємо Вайла Олександра Володимировича кандидата геолого-мінералогічних наук, старшого наукового співробітника лабораторії радіоекології відділу мінеральної сировини ядерної енергетики Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України» з 70-річним ювілеєм!
Дякуємо за вагомий внесок у розвиток металогенії докембрійських геологічних комплексів та рудоносних формацій, прогнозу пошуків уранових родовищ і дослідження впливу відходів урановидобувної промисловості на навколишнє середовище.
Вайло Олександр Володимирович, 1954 року народження (20.08), закінчив геологічний факультет КДУ ім. Т.Г. Шевченка (тепер КНУ ім. Т. Шевченка) зі спеціальності «геологічна зйомка, пошук та розвідка родовищ корисних копалин» та отримав кваліфікацію «інженер-геолог» (1972-1977 рр.). Під час навчання на геологічному факультеті закінчив дворічне Відділення журналістики Факультету суспільних професій університету; був нештатним кореспондентом багатотиражної газети «Київський університет», публікувався.
За спеціальністю працює з 1977 року. За цей час працював: за розподілом у Тресті «Київгеологія», який у 1979 році був реорганізований у Виробниче геологічне об’єднання «Північукргеологія» (1977-1981 рр.), де здійснював геологічну зйомку масштабу 1:50 000 (Київська геофізична комплексна експедиція, 1977-79 рр.) і пошуки з оцінкою якості каменесамоцвітної сировини (Київська ГРЕ, 1979-81 рр.; у 1980 р. пройшов кваліфікаційне удосконалення за курсом «Геологія, пошук і розвідка родовищ кольорового каміння» у МГРІ, Москва. ); потім – в Дослідному підприємстві (1981-1985 рр.) і у Відділенні металогенії (ВМ) Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР, який згодом був перейменований в Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України (1985-1996 рр.); після реорганізації ВМ – у Державному науковому центрі радіогеохімії навколишнього середовища НАН України (ДНЦ РНС), який згодом став Інститутом геохімії навколишнього середовища НАН України (1996 – до тепер).
Протягом 1982-1991 рр. виконував металогенічні дослідження в рамках Міжвідомчої міжрегіональної програми «Залізорудні формації докембрію Европейської частини СРСР (ЗФД)», а також – бюджетної теми «Еволюція залізонакопичення у докембрію, визначення масштабів розвитку залізисто-кременистих формацій з метою прогнозної оцінки залізорудной бази у перспективних районах СРСР», зокрема, вивчав геологію, петрогенезис та рудоносність метаморфічних залізисто-кременистих і інших рудоносних формацій Середнього і Південного Побужжя, пов’язанних з гранулітовими комплексами Белоцерківсько-Одеської зони, а також – маловивченої Фрунзівскої зони.
Протягом 1991-2011 рр. в рамках 5-річних бюджетних наукових тем «Металогенія лінійних і купольних структур Українського щита, геолого-геохімічні моделі формування та критерії пошуків родовищ золота і рідкісних металів» (1991-1995 рр.), «Розробка моделей прогнозування родовищ урану, золота і алмазів в різних геодинамічних умовах» (1995-2000 рр.), «Наукове обгрунтування підвищення конкурентної здатності мінерально-сировинної бази урановидобувної промисловості України» (2001-2005 рр.), «Нарощування мінерально-сировинної бази ядерної енергетики і оцінка впливу видобувної та переробної промисловості на навколишнє середовище» (2002-2006 рр.) і «Оцінка перспектив виявлення нових типів уранових родовищ в геологічних структурах Українського щита» (2007-2001 рр.) займався дослідженнями в Побузькому районі рудовміщуючих порід і рудних концентрацій графіту, рідкісних і благородних металів; золотопроявів Майське і золотопроявів у Савранському рудному полі для визначення їх перспектив; займався вивченням закономірностей розміщення уранових родовищ з метою прогнозування в Україні нових родовищ різних генетичних типів, а також оцінював ступінь впливу уранових родовищ на довкілля.
У 1991 році пройшов кваліфікаційне удосконалення за курсом «Геологія, пошуки, розвідка та технологічні методи обробки золотовміщуючих родовищ» у МГРІ (Москва).
Накопичений материал, досвід і достатня кількість наукових публікацій про результати досліджень дозволили підготувати і захистити у Відділенні металогенії кандидатську дисертацію на тему «Залізисто-кременисті формації Фрунзівської зони південно-західного схилу Українського щита» (1994 р.). Отримав науковий ступінь «кандидат геолого-мінералогічних наук» зі спеціальності «геологія, пошуки та розвідка рудних і нерудних родовищ; металогенія»; був переведений з посади «молодший науковий співробітник» на посаду «науковий співробітник» у Відділі геохімії рудоутворення (1995 р.), який після реорганізації Відділення металогенії ІГМР НАН України і створення Інституту геохімії навколишнього середовища, отримав назву Відділ геохімії урану і супутніх елементів (1996 р.).
В 2003 році працював у Відділі урану і супутніх елементів науковим співробітником, а згодом за конкурсом був переведений на посаду «старший науковий співробітник» (09. 2003 р.).
Поряд з активною науковою діяльністю Вайло О.В. виконував і значну науково-організаційну роботу – працював у складі експертної комісії Спецради по захисту дисертацій; опонентом на захисті кандидатських дисертацій; членом екзаменаційної комісії по прийманню кандидатських екзаменів за спеціальністю; періодично тимчасово виконував обов′язки керівника Відділу і обов’язки вченого секретаря Інституту. В 2005 р. я був призначений вченим секретарем Відділу геохімії урану і супутніх елементів.
В 2006 році Олександру Володимировичу було присвоєно вчене звання «старший науковий співробітник» зі спеціальності «геологія металевих та неметалевих корисних копалин».
В 2008 році з нагоди 90-річчя НАН України і «за значний особистий внесок у розвиток вітчизняної науки» був нагороджений «Почесною грамотою Президії НАН України та ЦК ПФС НАН України».
З 2009 р. по березень 2014 р. працював Вченим секретарем Інституту. За цей час неодноразово тимчасово виконував і обов’язки вченого секретаря Відділення ядерної фізики і енергетики НАН України. За плідну співпрацю та активне сприяння у справі удосконалення навчально-наукового процесу кафедри екології Інституту екологічної безпеки НАУ був нагороджений «Подякою», а пізніше – за активне сприяння у науково-організаційній діяльності ВЯФЕ НАН України і за багаторічну плідну працю, вагомий особистий внесок у розвиток металогенічних досліджень мінерально-сировинної бази України і з нагоди 60-річчя був нагороджений «Почесною грамотою ВЯФЕ НАН України».
Основні напрями моїх досліджень у відділі: фундаментальні проблеми комплексного розвитку мінерально-сировинної бази ядерної енергетики; радіоекологія уранових родовищ, об’єктів видобутку і переробки радіоактивних та супутніх їм елементів; науково-дослідний профіль: металогенія (залізо, золото, уран) докембрійських геологічних комплексів та рудоносних формацій Українського щита; прогнозування нових типів уранових родовищ та дослідження впливу відходів урановидобувної промисловості на навколишнє середовище.
Останнім часом я приймав участь в якості виконавця окремих підрозділів наступних бюджетних фундаментальних і прикладних НДР та складанні звітів по ним: 1) відомчій фундаментальній темі згідно Тематичного плану ВЯФЕ НАН України III–07-11 «Розробка та вдосконалення методологічних засад пошуку, розвідки та оцінки речовинного складу уранових і торієвих руд» (2011-2015), 2) відомчій цільовій фундаментальній темі згідно Тематичного плану ВЯФЕ НАН України II-01-12 «Розробка науково-методичних основ вдосконалення системи радіаційно-екологічної безпеки об’єктів ядерно-паливного циклу» (2012-2016) та 3) проекту ІІ-05-16 «Комплексна оцінка та геолого-економічне обґрунтування перспектив освоєння екзогенних родовищ урану осадового чохла Українського щита» (2016-2018) цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій»; 4) відомчої фундаментальної теми ІІІ-07-16 «Металогенія урану, торію і супутніх елементів в геологічних структурах України та вдосконалення методів пошуку і науковий супровід видобування» (2016-2020) та відомчої фундаментальної цільової теми III-01-17 «Дослідження загроз виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах ядерно-паливного циклу та розробка пропозицій щодо превентивних заходів безпеки» (2017-2021) за цільовою програмою наукових досліджень ВЯФЕ НАН України «Фундаментальні проблеми фізики ядра, радіаційної безпеки, ядерного матеріалознавства та енергетики», а також декількох договірних робіт.
Крім того, Вайло О.В. є співавтором 7 звітів за договірними темами та трьох впроваджених у виробництво НДР.
У 2019 році був нагороджений «Грамотою ВЯФЕ НАН України» «за вагомий внесок у прогнозування і виявлення уранових родовищ з метою нарощування мінерально-сировинної бази ядерної енергетики України» та з нагоди 65-річчя.
Особливий практичний і науковий внесок Вайла О.В. полягає: у відкритті та вивченні в Середньому Придністров’ї нового для України регіону розвитку мармурового оніксу (раніше був знаний тільки в Криму) і в межах його – родовища “Калюсик” із затвердженими запасами; у вивченні і визначенні перспектив Молдовського родовища карбонат-магнетитових та силікат-магнетитових руд; Чемерпільського, Савранського та Майського родовищ золота, які є значущими для економічного потенціалу України; у дослідженні маловивченого залізорудного району на південно-західному схилі Українського щита – Фрунзівської зони і прогнозуванні розвитку декількох типів залізних руд та виділенні цієї зони в якості резервного залізорудного району (дисертація).
Загальна кількість друкованих праць: 55, з них 4 монографії (колективних).
