17-18 вересня 2024 р. наукові співробітники Державної установи “Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України” старший науковий співробітник відділу екологічної геології та термодинаміки геосфер, доктор геологічних наук Іван Михальченко, старший науковий співробітник лабораторії речовинного складу руд і вмісних порід відділу мінеральної сировини ядерної енергетики, кандидат геологічних наук Лариса Заборовська та провідний науковий співробітник відділу експериментальної радіогеохімії, кандидат геолого-мінералогічних наук Вікторія Губіна взяли учаcть у Всеукраїнській науковій конференції «Геологічна будова та історія геологічного розвитку Українького щита» (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Щербака), яка відбулася в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України м. Київ, Україна.
17 вересня 2024 року старший науковий співробітник відділу екологічної геології та термодинаміки геосфер, доктор геологічних наук Іван Михальченко зробив наукову доповідь на тему “МОНАЦИТ У ФІЛІТОПОДІБНОМУ СЛАНЦІ СКЕЛЮВАТСЬКОЇ СВІТИ КРИВОРІЗЬКОЇ СЕРІЇ” (співавтори – Заборовська Л.П., Покалюк В.В., Яценко В.Г., Губіна В.Г., Заборовський В. С., Литвиненко Ю.О.), чим було апробовано науковий висновок про перше виявлення кристалів монациту у філітоподібному кварц-серицитовому сланці скелюватської світи докембрійської криворізької серії, яка вміщує родовища залізо-кремнистої формації. Монацит використовується для радіогеохронологічних досліджень з оцінки віку утворення гірських порід, відповідно, результати дослідження сприяють вирішенню проблеми оцінки віку металогенічного метаморфічного фактору утворення родовищ залізних руд Криворізького залізорудного басейну.
18 вересня 2024 року старший науковий співробітник відділу екологічної геології та термодинаміки геосфер, доктор геологічних наук Іван Михальченко зробив наукову доповідь на тему “РОДОВИЩА КОРИСНИХ КОПАЛИН ТА МАГМАТИЧНІ РАПАКІВІГРАНІТНІ АСОЦІАЦІЇ” (співавтор – Заяць О.В.). У процесі доповіді було показано, що для анортозит-рапаківігратіних плутонів Землі характерні комплексні апатит-Fe-Ti, й Cu-Ni-Co родовища, які пов’язані з формуванням базитових фаз, й комплексні родовища Li, Be, Zn, Pb, HFSE, інколи з поліметалами – зі становленям рапаківігранітних асоціацій. Було звернуто увагу на факт наявності в геологічній будові кристалічних фундаментів усіх, без винятку, рудних районів з родовищами U типу «незгідності» та родовищ урану в натрієвих метасоматитах масивів рапаківігранітних плутонів. Апробовано положення, що концентрація U й Th в остаточних розплавах й постмагматичних флюїдах магм рапаківігранітних плутонів реконструюється за складом вміщуючих порід і руд родовища Пітінга, рудопрояву Нуелтін, родовища Стрендж-Лейк, рідкіснометалевих гранітів Руськополянського масиву та ін. Висловлено припущення, що відділення з проміжного глибинного магматичного осередку значної маси флюїду (час відділення флюїду в цьому контексті не має значення) з високою концентрацією U й Th могло бути причиною утворення родовищ U типу «незгідності» чи родовищ ураноносних натрієвих метасоматитів, або унікального комплексного родовища Олімпік-Дам. За результатми дослідження надано обґрунтування постановки пошукових робіт, зокрема, на площях північного й південного екзоконтактів Коростеньского плутону. Також було зазначено, що наявність прямих пошукових ознак (рудопроявів) є підґрунтям для проведення геологорозвідувальних робіт з виявлення Ni-Cu-Co родовищ в основних породах Коростеньского й Корсунь-Новомиргородського плутонів. Результати дослідження сприяють, зокрема, вирішенню проблеми оцінки впливу металогенічного магматичного фактору утворення торій-уранових й уранових родовищ рудної формації ураноносних натрієвих метасоматитів в зонах глибинних розломів, які є основою мінерально-сировинної бази урану України.
18 вересня 2024 року провідний науковий співробітник відділу експериментальної радіогеохімії кандидат геолого-мінералагічних наук Вікторія Губіна зробила наукову доповідь на тему “АНТРОПОГЕННЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ДІЛЯНЦІ КАР’ЄРУ «ПІВДЕННИЙ» САКСАГАНСЬКОГО РУДНОГО ПОЛЯ КРИВОРІЗЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО БАСЕЙНУ” (спіавтори Покалюк В.В, Верховцев В.Г., Яценко В.Г., Заборовська Л.П.)
Уперше проаналізовано і описано антропогенно перетворену ділянку геологічного середовища, що утворилась внаслідок довготривалої розробки покладів залізної руди, яка спричинила суцільну трансформацію геологічного середовища в межах смуги залізорудної формації саксаганської світи. Показано, що утворились нові техногенні геологічні тіла – технобрекчії (брекчії обрушення), якими складені значні ділянки надр, з повним або значним порушенням первинної стратифікації вихідних порід, їх перемішуванням та розущільненням. Внаслідок перемішування у складі технобрекчій обрушення всіх порід, відбулося розпорошення залишків багатих руд, збіднення первинних концентрацій заліза в результаті перемішування з малозалізистими породами, розущільнення вихідних порід зі зменшенням їх об’ємної ваги і міцності, збільшенням пористості та вологоємності. Дані дослідження необхідні для можливості надання аналогічним ділянкам надр статусу техногенних родовищ.
