Сьогодні минає 39 років з дня однієї з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства — аварії на Чорнобильській атомній електростанції. 26 квітня 1986 року ця трагедія сколихнула не лише нашу країну, а й увесь світ, залишивши глибокий слід у серцях мільйонів людей.
У цей день ми з глибокою повагою схиляємо голови перед Героями-ліквідаторами, які, не вагаючись, стали на захист життя і майбутнього.
Ми вшановуємо пам’ять тих, хто втратив життя від наслідків цієї катастрофи, і висловлюємо вдячність тим, хто і сьогодні працює в зоні відчуження, захищаючи нас від радіаційної загрози.
Сьогодні Чорнобиль знову в центрі небезпеки. Повномасштабна війна, розв’язана росією проти України, принесла нову загрозу — не лише людським життям, а й екологічній безпеці всього континенту. Окупація Чорнобильської зони в перші дні вторгнення, безвідповідальні дії загарбників, обстріли об’єктів критичної інфраструктури — усе це свідчить про зневагу ворога до життя, природи та світової безпеки.
Ми не маємо права забувати: те, що сталося в Чорнобилі у 1986 році, ніколи не повинно повторитися. І тим більше — не має бути використане як зброя у війні. Чорнобиль — це урок. Це пам’ять. Це відповідальність.
Сьогодні, коли Україна бореться за свою свободу, за своє право на життя і безпеку, пам’ять про Чорнобиль є ще одним джерелом сили та єдності. Ми вистояли тоді — вистоїмо і зараз.
Світла пам’ять загиблим.
Шана живим!
Мемуари співробітників про ЧАЕС: https://journals.igns.kyiv.ua/index.php/geotech/article/view/14/13
