ВІДДІЛ ЯДЕРНО-ФІЗИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


ЗАБУЛОНОВ ЮРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

ЗАБУЛОНОВ ЮРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ
XXXX@XXX.XX
+38 (044) 502 12 26
посада: завідувач відділу ядерно-фізичних технологій

Член-кореспондент НАН України з спеціальності «ядерна фізика»(2012)
Член Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України.
Член Спеціалізованої Ученої Ради з захисту докторських дисертацій зі спеціальності «екологічна безпека» (технічні науки).
Член редакційної колегії збірника наукових праць ДУ «ІГНС НАН України».

учений ступінь: доктор технічних наук (2007)

наукове звання: старший науковий співробітник зі спеціальності «екологічна безпека»

кваліфікація: спеціальність «ядерна фізика». Кваліфікація за дипломом фізик – експериментальна

ядерна фізика – Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1980)

наукові напрями: ядерна фізика, екологічна безпека, екологічна та радіаційна безпека

тема докторської дисертації: закрита
тема кандидатської дисертації: закрита

кількість наукових робіт: монографії – 2, навчальних посібників – 1, статті і тези – 170, винаходи та патенти – 11, акти впровадження – 13

Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки
2011 рік

Знак Ордена «Святий Князь Володимир»
з присвоєнням титулу «Рицарь Ордена Святий Князь Володимир»

Золота медаль «BRUSSELS EUREKA’ 93»
за досягнення у інноваційних технологіях на Міжнародній виставці у Брюсселі, 1993 рік

Нагороджений почесною грамотою Президії Національної Академії наук України

Нагороджений грамотою Київської міської державної адміністрації

та інші

Основними науковими напрямами робіт відділу є:

  • Теоретичне обґрунтування та розробка нових методологічних підходів і технічних засобів для вдосконалення аналітичних систем контролю матеріалів, що зазнають радіаційного впливу.
  • Вдосконалення технологій та технічних засобів радіаційного моніторингу об’єктів та процесів ядерно-паливного циклу.
  • Розробка теоретичних засад та методології, а також нових технічних засобів спеціального призначення для підвищення рівня загальної безпеки потенційно-небезпечних об’єктів з позицій зменшення екологічного ризику.
  • Розробка нових методів та технічних засобів експресного контролю стану навколишнього природного середовища.
  • Розробка, проектування та впровадження систем комплексного моніторингу об’єктів підвищеної небезпеки.
  • Вдосконалення технологій та розробка технічних засобів переробки та очищення рідких та твердих радіоактивних відходів.
  • Розробка, проектування та впровадження технологічних систем очищення стічних вод, що містять важкі метали та рідкі радіоактивні відходи.

Under construction

В роботі

Губіна Вікторія Георгіївна Губіна Вікторія Георгіївна
посада: провідний науковий співробітник
учений ступінь: кандидат геолого-мінералогічних наук (1994)
наукове звання: старший науковий співробітник зі спеціальності «екологічна безпека» (2005)
кваліфікація: гірничий інженер-геолог за спеціальністю «зйомка, пошуки та розвідка корисних копалин», Криворізький гірничо-рудний інститут (1983)
наукові напрями: дослідження ресурсного потенціалу та екологічного впливу промислових відходів
тема дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук: Закономірності формування техногенних родовищ з відходів збагачення залізистих кварцитів
кількість наукових робіт: монографії – 2, статті і тези – 93, винаходи та патенти – 3
gubinavg@rambler.ru, +38 (044) 424 01 73

Колябіна Ірина Леонідівна Колябіна Ірина Леонідівна
посада: провідний науковий співробітник
учений ступінь: кандидат геологічних наук (2008)
кваліфікація: інженер –хімік-технолог за спеціальністю «кібернетика хіміко-технологічних процесів», Київський політехнічний інститут (1987)
наукові напрями: геохімія природних і техногенних радіонуклідів, моделювання поведінки радіонуклідів у природному та техногенному середовищі, проблеми поводження з радіоактивними відходами
тема дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук: Особливості розподілу урану та стронцію в матеріалах захисного шару приповерхневих сховищ радіоактивних відходів
кількість наукових робіт: монографії – 5, статті і тези – 80
kolira_igns@i.ua, +38 (044) 423 81 35

Кононенко Людмила Василівна Кононенко Людмила Василівна
посада: провідний науковий співробітник
учений ступінь: кандидат геолого-мінералогічних наук (1995)
наукове звання: старший науковий співробітник зі спеціальності «геохімія» (2000)
кваліфікація: хімік за спеціалізацією «аналітична хімія», Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка (1973)
наукові напрями: геохімія природних і техногенних радіонуклідів, геохімія важких металів техногенного походження
тема дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук: Форми знаходження радіонуклідів чорнобильських випадінь та їх трансформація в ґрунтах Українського Полісся
кількість наукових робіт: монографії – 9, статті і тези – 110, винаходи та патенти – _
lkononenko51@gmail.com, +38 (044) 423 81 35

Суботін Андрій Григорович Суботін Андрій Григорович
посада: старший науковий співробітник
учений ступінь: кандидат геолого-мінералогічних наук (1993)
кваліфікація: інженер-геолог за спеціальністю «зйомка, пошуки та розвідка корисних копалин», Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка (1980)
наукові напрями: геохімія природних і техногенних радіонуклідів, проблеми поводження з небезпечними, токсичними і радіоактивними відходами
тема дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук: Формування і перетворення рифейської уранової і супутньої мінералізації в південно-західній частині Східно-Європейської платформи
кількість наукових робіт: монографії – 6, статті і тези – 55
a_subbotin@ukr.net, +38 (044) 424 01 73

Тарасова Тетяна Володимирівна Тарасова Тетяна Володимирівна
посада: старший науковий співробітник
учений ступінь: кандидат технічних наук (1994)
кваліфікація: інженер-будівельник, Одеський інженерно-будівельний інститут (1982)
наукові напрями: нормативно-законодавчі та технологічні засади поводження з відходами виробництва і споживання
тема дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук: Лужні портландцементи на основі польовошпатових порід, що містять луги
кількість наукових робіт: монографії – 1, статті і тези – 26, винаходи та патенти – 3, науково-експертних висновків – 8
t_tarasova@land.ru, +38 (044) 424 68 81

Демченко Лариса Володимирівна Демченко Лариса Володимирівна

посада: старший науковий співробітник
учений ступінь: кандидат фізико-математичних наук (1987)
наукове звання: старший науковий співробітник зі спеціальності «екологічна безпека» (2004)
кваліфікація: фізик, рентгено- і металофізик, Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка (1966)
наукові напрями: проблеми поводження з небезпечними, токсичними і радіоактивними відходами
тема дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук: Дослідження субструктурного зміцнення монокристалів молібдену і вольфраму в умовах високотемпературної повзучості (1987)
кількість наукових робіт: монографії – 1, статті і тези – 56, винаходи та патенти – 1
demchenko.lara@gmail.com, +38 (044) 423 81 35

Кулініч Юлія Володимирівна Кулініч Юлія Володимирівна

посада: науковий співробітник
учений ступінь: кандидат геологічних наук (2008)
кваліфікація: інженер-будівельник зі спеціальності «тепло-, газопостачання і вентиляція та охорона повітряного басейну», Київський державний університет будівництва та архітектури (1994)
наукові напрями: дослідження ресурсного потенціалу та екологічного впливу промислових відходів;
тема дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук: Взаємодія фільтратів полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) із зоною аерації (еколого-геохімічна оцінка)
кількість наукових робіт: статті і тези – 12
zubry@yandex.ua, +38 (044) 424 01 73

Under construction

В роботі

  • На базі дослідження процесів радіонуклідного забруднення екосистем внаслідок Чорнобильської катастрофи розроблена геохімічна концепція формоутворення техногенних радіонуклідів, що встановлює сполученість і динаміку трансформаційних і міграційних процесів. Встановлений кореляційний зв’язок між динамікою іонообмінних форм радіонуклідів та їх надходженням у трофічні ланцюги. Розроблена кінетична модель трансформації радіонуклідів, встановлені кінетичні константи мобілізації, іммобілізації (сорбції) та ремобілізації (десорбції) радіонуклідів в ґрунтах Українського Полісся in situ. Кінетична модель придатна для прогнозування самоочищення екосистем, забруднених внаслідок техногенних викидів радіонуклідів у довкілля (Г.М. Бондаренко, Л.В. Кононенко).
  • В результаті експериментального дослідження процесів формоутворення вперше показано, що процеси сорбції-десорбції радіонуклідів у ґрунтах і глинах відбуваються паралельно на декількох реакційних центрах, що конкурують між собою. Встановлені кінетичні константи обмінної та необмінної сорбції цезію-137 та стронцію-90 на реакційних центрах різних типів для дерново-підзолистого грунту та глин різного мінерального складу. Внесок кожного типу центрів у результуючу сорбцію радіонукліду змінюється з часом і визначається співвідношенням кінетичних констант сорбції-десорбції на центрах різних типів. Визначення елементарних сорбційних процесів дає змогу об’єктивно оцінити захисні властивості природних та техногенних бар’єрів, що забезпечують ізоляцію біосфери від надходження радіонуклідів (Л.В. Кононенко, І.Л. Колябіна, Г.М. Бондаренко).
  • Розроблена та верифікована узагальнена модель сорбції U, Sr, Cs, Pu, Co та Ra бентонітом (І.Л. Колябіна).
  • Показана можливість застосування концепції формоутворення, техногенних радіонуклідів до прогнозування самоочищення екосистем від важких металів (ВМ). Встановлено, що підвищення ступеню забруднення дерново-підзолистого ґрунту свинцем і цинком уповільнює іммобілізацію ВМ, прискорює їх вертикальну міграцію та посилює засвоєння їх рослинністю (Г.М. Бондаренко, Л.В. Кононенко, О.О. Висотенко).
  • Розроблена модель трансформації мінерального складу відходів хвостосховищ Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ), яка дозволяє оцінити в довгостроковій перспективі вміст основних мінералів у матеріалах хвостосховищ, визначені основні напрямки еволюції мінералів в умовах хвостосховищ ПХЗ (І.Л. Колябіна, К.Є.Перкатий).
  • Встановлено порушення радіоактивної рівноваги серед кінцевих членів ряду 238U у відходах уранопереробної промисловості, напрямок якого залежить від фізико-хімічних умов хвостосховищ: в нейтральних і лужних умовах рівновага зміщується у бік збагачення свинцем-210, в кислих – у бік збагачення полонієм-210. Ступінь нерівноважності в урановому ряду може бути показником селективного виносу природних радіонуклідів із хвостосховищ у довкілля. Розроблено метод оцінки виносу природних радіонуклідів із хвостосховищ уранового виробництва за дефіцитом 210 Встановлено, що винос ПРН із хвостосховища «Дніпровське» склав 1012 Бк/рік (Г.М. Бондаренко, О.В. Марініч).
  • Розроблено метод ідентифікації уран-вмісних матеріалів невідомого походження за вмістом у них елементів-індикаторів (титан, цирконій, ванадій, тербій, гольмій, ербій і лютецій) та модель переходу рідкоземельних елементів з уранової руди в проміжні продукти технології очищення урану. Метод призначений для використання в ядерній криміналістиці (Г.М. Бондаренко, О.В. Марініч, К.К. Ярошенко, І.Л. Колябіна).
  • Розроблена класифікація корисних копалин, розкритих у контурах діючих кар’єрів залізорудних родовищ і принципово придатних для отримання товарної продукції, що задовольняє потребам державних стандартів і умовам світового ринку. (В.Г. Губіна).
  • Визначено ресурсний потенціал відходів видобутку залізних руд України. Встановлено, що за умови селективного добування і роздільного складування розкривних порід можливе отримання наступних видів продукції: талькового, гранатового, мусковітового та піроксенового концентратів, керамзиту та сланцепориту, кераміки та фаянсу, глиняної цегли, будівельного піску, вапняку, облицювальної плитки, природних пігментів тощо. Доведено, що утилізація відходів збагачення з отриманням залізистого концентрату та будівельного піску дозволить вивільнити 0,4 млн. м3 ємності хвостосховищ, яких не вистачає ГЗК для складування нових відходів збагачення (В.Г. Губіна, В.С. Заборовський, Г.М. Бондаренко).
  • Розроблено спосіб видалення газів із газовмісного розчину, зокрема сірководню із морської води, який включає поглинання газів із розчину в ємність шляхом зниження парціального тиску газів всередині ємності відносно газовмісного розчину і переміщення газів із ємності. Одержано патент України на корисну модель UA № 41746, яка може бути використана в промислових установках для видалення газів із газовмісних розчинів, наприклад, вилучення сірководню з води Чорного моря для розвитку альтернативної енергетики та детоксикації води Чорного моря (Г.М.Бондаренко, Б.О.Горлицький, С.С.Осипов).
  • Розроблено проект кадастру техногенних родовищ, інших об’єктів накопичення відходів і його пробне заповнення та макет карти накопичень ресурсноцінних відходів виробництва і споживання (Т.В. Тарасова, В.Г. Губіна).