ВІДДІЛ БІОГЕОХІМІЇ


ДОЛІН ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

 

ДОЛІН ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
№№№@mail.ru
+38 (044) №3 № №

посада: завідувач відділу біогеохімії;

учений ступінь: доктор геологічних наук (2005), кандидат геолого-мінералогічних наук (1996);

наукове звання: професор зі спеціальності «екологічна безпека» (2013); старший науковий співробітник зі спеціальності «техногенна безпека держави» (2000);

кваліфікація: хімія, органічна хімія – Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, хімічний факультет (1985);

наукові напрями: біогеохімія, геохімія природних і техногенних радіонуклідів, проблеми поводження з небезпечними, токсичними і радіоактивними відходами;

тема докторської дисертації: закрита;
тема кандидатської дисертації: закрита;

кількість наукових робіт: монографії – 25, статті і тези – >200, винаходи та патенти – 5

Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки
2006 рік

Почесною грамотою Президії НАН України та ЦК ПФС НАН України
2014 рік

та інші

Основними науковими напрямами робіт відділу є:

  • Геохімія флористичних та фауністичних комплексів;
  • Геохімія природних органічних сполук;
  • Геохімія органічних сполук техногенного походження та нафтопродуктів;
  • Геохімія природних та техногенних ізотопів;
  • Екологічна безпека техногенезу.

Пушкарьов Олександр Васильович Пушкарьов Олександр Васильович
посада: провідний науковий співробітник
учений ступінь: кандидат геолого-мінералогічних наук (1989)
наукове звання: старший науковий співробітник зі спеціальності «геохімія» (2005)
кваліфікація: інженер-геолог за спеціальністю «геологічна зйомка та пошуки корисних копалин», Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, геологічний факультет (1961)
наукові напрями: геохімія природних і техногенних радіонуклідів
кількість наукових робіт: монографії – 4, статті і тези – 80, винаходи та патенти – 4
####@###, +38 (044) 424 ## ##

Шраменко Іван Федрович Шраменко Іван Федрович
посада: провідний науковий співробітник
учений ступінь: кандидат геолого-мінералогічних наук (1989)
наукове звання: старший науковий співробітник зі спеціальності «геохімія» (1994)
кваліфікація: геолог за спеціальністю «геологічна зйомка та пошуки корисних копалин», Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, геологічний факультет (1976)
наукові напрями: геохімія рідкісних елементів в ендогенних і екзогенних породах України; геохімія техногенних радіоактивних елементів, пов’язаних з аварією на ЧАЕС, та важких металів у ландшафтах України; проблеми радонової небезпеки міських агломерацій.
кількість наукових робіт: монографії – 13, статті і тези – 110
####@###, +38 (044) 424 ## ##
Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки
2006 рік

Почесна відзнака МНС України
2008 рік

Почесна грамота Президії НАН України та ЦК ПФС НАН України
2008 рік

_____ПІБ_______ _____ПІБ_______
посада: _______
учений ступінь: ______
наукове звання: ______
кваліфікація: ______
наукові напрями: ____
кількість наукових робіт: монографії – _, статті і тези – _, винаходи та патенти – _
####@###, +38 (044) 424 ## ##

_____ПІБ_______ _____ПІБ_______
посада: _______
учений ступінь: ______
наукове звання: ______
кваліфікація: ______
наукові напрями: ____
кількість наукових робіт: монографії – _, статті і тези – _, винаходи та патенти – _
####@###, +38 (044) 424 ## ##

_____ПІБ_______ _____ПІБ_______
посада: _______
учений ступінь: ______
наукове звання: ______
кваліфікація: ______
наукові напрями: ____
кількість наукових робіт: монографії – _, статті і тези – _, винаходи та патенти – _
####@###, +38 (044) 424 ## ##

  • На базі дослідження процесів радіонуклідного забруднення екосистем внаслідок Чорнобильської катастрофи розроблена геохімічна концепція формоутворення техногенних радіонуклідів, що встановлює сполученість і динаміку трансформаційних і міграційних процесів. Встановлений кореляційний зв’язок між динамікою іонообмінних форм радіонуклідів та їх надходженням у трофічні ланцюги. Розроблена кінетична модель трансформації радіонуклідів, встановлені кінетичні константи мобілізації, іммобілізації (сорбції) та ремобілізації (десорбції) радіонуклідів в ґрунтах Українського Полісся in situ. Кінетична модель придатна для прогнозування самоочищення екосистем, забруднених внаслідок техногенних викидів радіонуклідів у довкілля (Г.М. Бондаренко, Л.В. Кононенко).
  • В результаті експериментального дослідження процесів формоутворення вперше показано, що процеси сорбції-десорбції радіонуклідів у ґрунтах і глинах відбуваються паралельно на декількох реакційних центрах, що конкурують між собою. Встановлені кінетичні константи обмінної та необмінної сорбції цезію-137 та стронцію-90 на реакційних центрах різних типів для дерново-підзолистого грунту та глин різного мінерального складу. Внесок кожного типу центрів у результуючу сорбцію радіонукліду змінюється з часом і визначається співвідношенням кінетичних констант сорбції-десорбції на центрах різних типів. Визначення елементарних сорбційних процесів дає змогу об’єктивно оцінити захисні властивості природних та техногенних бар’єрів, що забезпечують ізоляцію біосфери від надходження радіонуклідів (Л.В. Кононенко, І.Л. Колябіна, Г.М. Бондаренко).
  • Розроблена та верифікована узагальнена модель сорбції U, Sr, Cs, Pu, Co та Ra бентонітом (І.Л. Колябіна).
  • Показана можливість застосування концепції формоутворення, техногенних радіонуклідів до прогнозування самоочищення екосистем від важких металів (ВМ). Встановлено, що підвищення ступеню забруднення дерново-підзолистого ґрунту свинцем і цинком уповільнює іммобілізацію ВМ, прискорює їх вертикальну міграцію та посилює засвоєння їх рослинністю (Г.М. Бондаренко, Л.В. Кононенко, О.О. Висотенко).
  • Розроблена модель трансформації мінерального складу відходів хвостосховищ Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ), яка дозволяє оцінити в довгостроковій перспективі вміст основних мінералів у матеріалах хвостосховищ, визначені основні напрямки еволюції мінералів в умовах хвостосховищ ПХЗ (І.Л. Колябіна, К.Є.Перкатий).
  • Встановлено порушення радіоактивної рівноваги серед кінцевих членів ряду 238U у відходах уранопереробної промисловості, напрямок якого залежить від фізико-хімічних умов хвостосховищ: в нейтральних і лужних умовах рівновага зміщується у бік збагачення свинцем-210, в кислих – у бік збагачення полонієм-210. Ступінь нерівноважності в урановому ряду може бути показником селективного виносу природних радіонуклідів із хвостосховищ у довкілля. Розроблено метод оцінки виносу природних радіонуклідів із хвостосховищ уранового виробництва за дефіцитом 210 Встановлено, що винос ПРН із хвостосховища «Дніпровське» склав 1012 Бк/рік (Г.М. Бондаренко, О.В. Марініч).
  • Розроблено метод ідентифікації уран-вмісних матеріалів невідомого походження за вмістом у них елементів-індикаторів (титан, цирконій, ванадій, тербій, гольмій, ербій і лютецій) та модель переходу рідкоземельних елементів з уранової руди в проміжні продукти технології очищення урану. Метод призначений для використання в ядерній криміналістиці (Г.М. Бондаренко, О.В. Марініч, К.К. Ярошенко, І.Л. Колябіна).
  • Розроблена класифікація корисних копалин, розкритих у контурах діючих кар’єрів залізорудних родовищ і принципово придатних для отримання товарної продукції, що задовольняє потребам державних стандартів і умовам світового ринку. (В.Г. Губіна).
  • Визначено ресурсний потенціал відходів видобутку залізних руд України. Встановлено, що за умови селективного добування і роздільного складування розкривних порід можливе отримання наступних видів продукції: талькового, гранатового, мусковітового та піроксенового концентратів, керамзиту та сланцепориту, кераміки та фаянсу, глиняної цегли, будівельного піску, вапняку, облицювальної плитки, природних пігментів тощо. Доведено, що утилізація відходів збагачення з отриманням залізистого концентрату та будівельного піску дозволить вивільнити 0,4 млн. м3 ємності хвостосховищ, яких не вистачає ГЗК для складування нових відходів збагачення (В.Г. Губіна, В.С. Заборовський, Г.М. Бондаренко).
  • Розроблено спосіб видалення газів із газовмісного розчину, зокрема сірководню із морської води, який включає поглинання газів із розчину в ємність шляхом зниження парціального тиску газів всередині ємності відносно газовмісного розчину і переміщення газів із ємності. Одержано патент України на корисну модель UA № 41746, яка може бути використана в промислових установках для видалення газів із газовмісних розчинів, наприклад, вилучення сірководню з води Чорного моря для розвитку альтернативної енергетики та детоксикації води Чорного моря (Г.М.Бондаренко, Б.О.Горлицький, С.С.Осипов).
  • Розроблено проект кадастру техногенних родовищ, інших об’єктів накопичення відходів і його пробне заповнення та макет карти накопичень ресурсноцінних відходів виробництва і споживання (Т.В. Тарасова, В.Г. Губіна).